√оловна стор≥нка
Ќовини
ƒокументи
 онтакти
«акуп≥вл≥
јукц≥онн≥ торги
 онтроль виконанн¤
ќб'¤ви

 

          ¬≥ктор —≤¬≈÷№: Ђ„≥тка вертикаль державноњ влади забезпечуЇ ст≥йкий  ≥ системний розвиток л≥совоњ галуз≥ї

” кв≥тн≥ в рамках адм≥н≥стративноњ реформи ¬≥ктор янукович п≥дписав указ, ¤кий затвердив положенн¤ про ƒержавне агентство л≥сових ресурс≥в ”крањни. ѕро основн≥ дос¤гненн¤ л≥совоњ галуз≥, етапи њњ реформуванн¤ ≥ перспективи розвитку наша сьогодн≥шн¤ розмова з головою ƒержл≥сагентства ¬≥ктором —≤¬÷≈ћ.

Ч ¬≥кторе ћиколайовичу, що принципово нового дл¤ агентства принесла адм≥н≥стративна реформа?

Ч ƒержавне агентство л≥сових ресурс≥в ”крањни Ї центральним органом виконавчоњ влади, д≥¤льн≥сть ¤кого координуЇ  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни через ћ≥н≥стерство аграрноњ пол≥тики та продовольства.

Ч “обто вас просто п≥дпор¤дкували ћ≥нагропол≥тики?

Ч —права не в п≥дпор¤дкованост≥. ѕопри реформу, ми залишаЇмос¤ структурним п≥дрозд≥лом системи центральних орган≥в виконавчоњ влади та забезпечуЇмо реал≥зац≥ю держпол≥тики в сфер≥ л≥сового та мисливського господарства. ≤ головним дл¤ галуз≥ Ї не питанн¤ про насл≥дки адм≥н≥стративноњ реформи, а реформуванн¤ самоњ галуз≥ л≥сового господарства. „≥тка вертикаль державноњ влади забезпечуЇ ст≥йкий ≥ системний розвиток л≥сового господарства крањни. —аме це Ї на сьогодн≥ нашим основним пр≥оритетом. ƒл¤ початку треба роз≥братис¤, що ми маЇмо. ÷ього року буде проведено державний обл≥к л≥с≥в ”крањни, ¤кий взагал≥ не проводивс¤ останн≥ 15 рок≥в.

ƒо реч≥, йдетьс¤ не про разову кампан≥ю ≥з запровадженн¤ в л≥совому господарств≥ сучасних технолог≥й гео≥нформац≥йних систем, а про системну роботу. ÷е ≥ супутникове спостереженн¤, ≥ прилади дистанц≥йного зондуванн¤ земл≥, ≥ топограф≥чн≥ карти, ¤к≥ допоможуть у проведенн≥ мон≥торингу стану л≥с≥в ≥у запоб≥ганн≥ незаконним рубкам. ÷е дасть можлив≥сть одержувати повну та узгоджену ≥нформац≥ю про стан л≥сового фонду вс≥х л≥сокористувач≥в кожноњ област≥ крањни.

Ќин≥ триваЇ конструктивний д≥алог м≥ж ус≥ма г≥лками влади, ¤к насл≥док, ми знаходимо ц≥лковите розум≥нн¤ щодо системи заход≥в, спр¤мованих на розвиток л≥сового господарства. “ор≥к обс¤г виробництва продукц≥њ л≥совоњ галуз≥ становив понад 4 млрд. грн., цього року плануЇмо ¤к м≥н≥мум подвоњти цю цифру.

Ч «а рахунок чого?

Ч «абезпечуЇмо прозор≥сть ринку, впроваджуЇмо систему в≥дкритих аукц≥он≥в з продажу необробленоњ деревини. Ќа виход≥ одержуЇмо прозорийзрозум≥лий ринок деревини, що гарантуЇ пол≥пшенн¤ основних економ≥чних показник≥в, п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥ального захисту прац≥вник≥в л≥сового господарства, а також створенн¤ умов дл¤ малого ≥ середнього б≥знесу.

Ќа сьогодн≥ ¤ ≥з впевнен≥стю можу констатувати, що ми навели пор¤док у реал≥зац≥њ деревини. ƒонедавна, њњ продавали шл¤хом укладанн¤ пр¤мих угод за дов≥льними ≥ часто заниженими ц≥нами. як насл≥док, до бюджет≥в наших п≥дприЇмств надходило дуже мало кошт≥в ≥, звичайно, виникали проблеми з виплатою зароб≥тноњ плати. ѕро ¤к≥сь можливост≥ дл¤ розвитку говорити взагал≥ не доводилос¤.

Ч —л≥д думати, це не викликаЇ захвату в тих, хто втрачаЇ т≥ньов≥ Ђл≥сов≥ї доходиЕ

Ч ћи маЇмо ч≥тке дорученн¤ ≥ президента ”крањни, ≥ ур¤ду щодо подоланн¤ корупц≥њ, ¤ке виконуЇмо. ≤, суд¤чи з перших результат≥в, усп≥шноЕ

Ч ≤ ¤кий механ≥зм проведенн¤ аукц≥он≥в?

Ч Ќа спец≥альн≥ в≥дкрит≥ аукц≥они з продажу деревини виставл¤Їтьс¤ необх≥дна к≥льк≥сть деревини, що забезпечуЇ потреби малого, середнього ≥ великого товаровиробника. ÷е Ч найефективн≥ший спос≥б викоренити корупц≥ю та економ≥чн≥ зловживанн¤, що даЇ нам можлив≥сть забезпечити ст≥йкий розвиток галуз≥. ѕричому, нами було проведено масштабну роботу з визначенн¤ Їдиноњ економ≥чно обірунтованоњ Ївропейськоњ ц≥ни на сировину р≥зних сорт≥в.

ћи розробили Їдиний сертиф≥кат в≥дпов≥дност≥, ¤кий п≥дтверджуЇ законн≥сть придбанн¤ товару ≥ робить неможливим товарооб≥г деревини, отриманоњ шл¤хом незаконних рубок.

Ч ≤ що це даЇ?

Ч ќтриман≥ результати п≥дтверджують, що п≥дх≥д, запропонований та п≥дтриманий президентом ≥ ур¤дом, одразу ж дав економ≥чний ефект. «а три м≥с¤ц≥ поточного року було реал≥зовано продукц≥њ на 1,13 млрд. грн., тобто прир≥ст пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року становить 40%. ј це вже спри¤Ї ≥ стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового стану л≥согосподарських п≥дприЇмств, ≥ п≥двищенню р≥вн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в л≥совоњ галуз≥. Ќа початок кв≥тн¤ середньом≥с¤чна зароб≥тна плата в галуз≥ становила 2381 грн., зб≥льшившись пор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом минулого року на 39%.

Ч Ќе можна сказати, що це величезн≥ цифри.

Ч ƒл¤  иЇва Ч так, але ми т≥льки почали... Ќин≥ ми п≥двищуЇмо й ефективн≥сть роботи. ” середньому по галуз≥ продуктивн≥сть прац≥ з початку року зросла майже на 52% ≥ становить 20,5 тис. грн. на одного прац≥вника. ≤ темпи зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ випереджають темпи зростанн¤ зароб≥тноњ плати.

ƒо Ївропейського р≥вн¤, звичайно, далеко, але динам≥ка позитивна.

Ч ј на що йдуть отриман≥ кошти?

Ч ѕередус≥м на буд≥вництво л≥сових дор≥г ≥ зб≥льшенн¤ площ≥ л≥с≥в, тобто на пр≥оритетний напр¤м роботи дл¤ ƒержл≥сагентства. јдже, ефективне веденн¤ л≥сового господарства неможливе без розвитку л≥совоњ ≥нфраструктури.

÷ього року ми поставили за мету власним коштом побудувати б≥льш ¤к 450 км л≥сових автодор≥г. …детьс¤ про 300 км у ѕол≥ськ≥й зон≥ та 150 км у  арпатах. Ќин≥ у  арпатах на 1 тис. га л≥су припадаЇ лише 2 км дор≥г, а в середньому по ”крањн≥ Ч близько семи к≥лометр≥в. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, у сус≥дн≥й ѕольщ≥ Ч майже 30 км, тобто вчетверо б≥льше.

ѕри цьому кожен к≥лометр новоњ л≥совоњ дороги варт≥стю близько п≥вм≥льйона гривень в≥дкриваЇ доступ до додаткових ресурс≥в на 15Ч17 млн. грн. ќтака економ≥ка. ћи хочемо залучити ≥нвестор≥в у галузь. …детьс¤ про те, щоб за два-три роки орган≥зувати низку потужних виробництв ≥ повн≥стю переробл¤ти в ”крањн≥ деревину, ¤ку ми заготовлюЇмо. Ѕ≥льш того, ще й ≥мпортувати сировину з ≥нших крањн.

—ьогодн≥ ми вивчаЇмо, ¤ким чином п≥двищити ≥нтерес ≥нвестор≥в, наприклад, забезпечивши њм можлив≥сть безмитного ввезенн¤ обладнанн¤ дл¤ виробництва ≥ скасуванн¤ на к≥лька рок≥в сплати податку на прибуток. ѕрацюЇмо над розробкою механ≥зму укладенн¤ угод, щоб наш≥ п≥дприЇмства впродовж пТ¤ти-семи рок≥в забезпечували ц≥ виробництва сировиною за ринковою Ївропейською ц≥ною, ¤ка сформувалас¤ на аукц≥онах.

ƒо реч≥, минулого тижн¤ ¤ перебував ≥з робочим в≥зитом у «ах≥дн≥й ”крањн≥. ќдн≥Їю з ц≥лей поњздки було ознайомленн¤ з промисловим майданчиком дл¤ буд≥вництва заводу з переробки деревини в м≥ст≥ —арни –≥вненськоњ област≥.

ћи д≥йшли повного порозум≥нн¤ у цьому питанн≥ з губернатором –≥вненськоњ област≥ ¬асилем Ѕерташем, ≥з кер≥вництвом —арненського району та з ≥нвестором. ќтже, вже найближчим часом за рахунок ≥нвестора буде побудовано завод, ¤кий щороку зможе переробл¤ти близько 500 тис. кубометр≥в деревини. ѕри цьому буде економ≥чно доц≥льно привозити деревину на переробку з площ≥ рад≥усом 200 км. “обто сировина поставл¤тиметьс¤ з –≥вненськоњ, ∆итомирськоњ, ¬олинськоњ та  ињвськоњ областей, що забезпечить наповненн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, сплату податк≥в, в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду, а головне Ч значно знизить р≥вень безроб≥тт¤ в л≥сових районах –≥вненськоњ област≥.

Ч „и не призведе буд≥вництво потужного заводу до зменшенн¤ площ≥ л≥с≥в у зазначених рег≥онах?

Ч Ќавпаки, за рахунок зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ ми одержимо великий прибуток, ¤кий спр¤мовуватиметьс¤ в тому числ≥ й на зб≥льшенн¤ площ≥ л≥с≥в за рахунок створенн¤ нових л≥с≥в. ” поточному роц≥ на створенн¤ в ”крањн≥ 21,8 тис. га нових л≥с≥в ур¤дом вид≥лено 96 млн. грн., отже, ми щороку нарощуватимемо площ≥ посадки.

¬ ”крањн≥ запаси л≥су оц≥нюютьс¤ в 1,7 млрд. кубометр≥в. “ор≥к вирубка становила близько 16 млн. кубометр≥в, або менш ¤к один в≥дсоток. ” ™вроп≥ це сп≥вв≥дношенн¤ вдв≥ч≥ вище.

Ћ≥с у нас Ї, але потр≥бно грамотно ним розпор¤дитис¤, зб≥льшувати глибину переробки, орган≥зовувати своЇчасну чистку пересп≥лого л≥су. “ак≥ л≥сист≥ област≥, ¤к Ћьв≥вська, ≤вано-‘ранк≥вська, «акарпатська, „ерн≥вецька, не повинн≥ сид≥ти на дотац≥¤х ≥з бюджету, а бути донорами м≥сцевих бюджет≥в.

Ќин≥ ми проводимо анал≥тичн≥ досл≥дженн¤ р≥вн¤ недоф≥нансуванн¤ галуз≥ в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥з загот≥вл≥ та переробки продукт≥в л≥су, а саме Ч гриб≥в ≥ ¤г≥д. ™ багато посередник≥в, ¤к≥ за м≥зерн≥ кошти скуповують у людей гриби та ¤годи, пот≥м вони плат¤ть коп≥йки до м≥сцевих бюджет≥в, а в результат≥ одержують надприбутки в≥д реал≥зац≥њ цих продукт≥в у крањнах «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи.

—ьогодн≥ ми уже вийшли на Ївропейських споживач≥в, готових купувати гриби та ¤годи без посередник≥в. –озмовл¤Їмо з ними про те, щоб вони напр¤му платили грош≥ держп≥дприЇмствам, а державн≥ п≥дприЇмства Ч люд¤м.

“акож ми працюЇмо й над розвитком мисливського господарства. ѕрезидент поставив конкретн≥ завданн¤: зм≥нити на законодавчому р≥вн≥ п≥дх≥д до мисливськоњ справи, щоб це дало змогу добре розвивати цей напр¤м.

Ч Ќад ¤кими ще ≥н≥ц≥ативами працюЇ ƒержавне агентство л≥сових ресурс≥в ”крањни?

Ч ѕлан≥в та ≥н≥ц≥атив багато. ÷е ≥ впровадженн¤ системи електронного обороту та реал≥зац≥њ деревини, ≥ залученн¤ до д≥¤льност≥ малого, середнього та великого б≥знесу, ¤кий використовуЇ у власному виробництв≥ сучасну техн≥ку дл¤ того, щоб заготовл¤ти деревину не пошкоджуючи ірунту, ≥ розвиток сп≥вроб≥тництва з б≥знесом при наданн≥ послуг з л≥созагот≥вельних роб≥т, посадки та догл¤ду за л≥сом.

Ч ¬и в≥дпов≥даЇте за весь л≥с крањни?

Ч –ан≥ше з 10,8 млн. га земель л≥сового фонду в нашому в≥данн≥ перебувало близько 7,4 млн. га, тобто б≥льш ¤к дв≥ третини. Ќин≥ ми в одн≥й структур≥ з ћ≥нагропол≥тики, ¤кому належать 17%. –ешта площ≥ земель л≥сового фонду розпод≥л¤Їтьс¤ в такий спос≥б: у в≥данн≥ ћ„— ≥ ћ≥ноборони перебуваЇ по 2%, ћ≥неколог≥њ та ћ≥н≥стерства ≥нфраструктури Ч по 1%, ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств Ч 2%, ще 7% Ч це земл≥ запасу. «араз ведутьс¤ досить непрост≥ переговори про передачу нам в≥д ћ≥н≥стерства оборони д≥л¤нок л≥су, ¤к≥ не використовуютьс¤ ним дл¤ бойовоњ п≥дготовки.

ƒо реч≥, √енеральна јсамбле¤ ќќЌ оголосила поточний р≥к ћ≥жнародним роком л≥с≥в, ≥ ми, зважаючи на це, теж проводимо низку заход≥в. “ак, у рамках акц≥њ ЂћайбутнЇ л≥су у твоњх рукахї, ¤ка проходила з 21 березн¤ по 20 кв≥тн¤, ми й висаджували л≥с власними силами, ≥ залучали до такоњ в≥дпов≥дальноњ справи громадськ≥сть. ” вс≥х рег≥онах ”крањни впродовж чотирьох субот тривали масштабн≥ суботники, орган≥зован≥ за нашоњ ≥н≥ц≥ативи. ¬ результат≥ њхнього проведенн¤ було впор¤дковано 2 тис. га парк≥в, сквер≥в та алей, створено майже чотири сотн≥ нових парк≥в, висаджено понад 4,5 млн. дерев.

“акож ми розчищали та впор¤дковували територ≥њ водних джерел, очистили в≥д см≥тт¤ 10 тис. га л≥сових насаджень. ¬ акц≥њ вз¤ли участь сотн≥ тис¤ч чолов≥к, ¤ким небайдужа дол¤ наших л≥с≥в, отже, ≥ р≥дноњ крањни. ¬важаю, це найц≥нн≥ший результат нашоњ роботи.

                                                   јнтон ўербаков, Ђƒзеркало тижн¤ї