Ћуганське обласне управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства


√оловна стор≥нка
Ќовини
ƒокументи
 онтакти
«акуп≥вл≥
јукц≥онн≥ торги
 онтроль виконанн¤
ќб'¤ви

 

 

Ћ≥с з новол≥сс¤ починаЇтьс¤

 

      ” шульгинському л≥совому урочищ≥ людно. √удуть тракторц≥, молод≥ ж≥ночки беруть великими пучками вирощен≥ в —тароб≥льському л≥сництв≥ Ћуганського ќ”Ћћ√ ≥ зв≥дти привезен≥ тенд≥тн≥ двор≥чн≥ с≥¤нц≥ сосни ≥ вмочують њх у перем≥шаний з препаратом Ђјнтихрущї глин¤ний розчин, п≥сл¤ чого закладають т≥ пучки в садильну машину. ¬се це робитьс¤ п≥д кер≥вництвом пом≥чника л≥сничого јндр≥¤ ёр≥йовича Ўевельова, л≥сника ¬≥ктора ћиколайовича „апла¤ ≥ зовс≥м молодого майстра (ЂѕовТ¤зав свою долю з л≥сом, бо люблю природуї) ™вгеном  обил¤цьким. ¬т≥м вони теж не т≥льки керують, а й займаютьс¤ практичною роботою з лопатою в руках, повним розчину в≥дром та малесенькими зеленочубими сосонками, схожими швидше на кв≥ти, ан≥ж на дерева. ј колись, через роки, вони таки стануть деревами, шум≥тимуть верхов≥тт¤м, п≥дставл¤тимуть п≥д сон¤чне пром≥нн¤ своњ голчаст≥ крони. як ось ц≥ доросл≥ сосни, що ростуть пор¤д.

 

     - ѓм рок≥в по ш≥стдес¤т, - каже јндр≥й ёр≥йович. Ц ÷е л≥си, що створювались в≥дразу п≥сл¤ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. Ѕачите, ск≥льки дес¤тил≥ть треба, щоб з таких малесеньких паг≥нц≥в виросло доросле дерево висотою до 25 метр≥в.

 

      я погоджуюсь ≥з сп≥врозмовником, але водночас думаю, що не такий в≥н ще й дорослий цей л≥с. “о людина в ш≥стдес¤т л≥т уже на пенс≥ю в≥дправл¤Їтьс¤, а сосни в цьому в≥ц≥ ¤краз сили набираютьс¤, бо хоч вони вже й височеньк≥, та це ще не стиглий л≥с, стовбури ще не дуже потужн≥. “о коли ж оц≥ мал¤тка виростуть, у ¤ких т≥льки чубчики з земл≥ вигл¤дають? ћи йдемо м≥ж р≥вненькими р¤дами щойно посаджених с≥¤нц≥в. ћ≥жр¤дд¤ Ц п≥вметров≥, а сосонки закладен≥ в грунт всього за к≥лька сантиметр≥в одна в≥д одноњ.

- ’≥ба це не густо? Ц питаю. Ц як же вони пот≥м ростимуть?

 

     - Ќе густо, - запевн¤Ї јндр≥й ёр≥йович. Ц Ќорма висадки Ц 13 тис¤ч с≥¤нц≥в на гектар (до реч≥, тут нам Ўульгинська с≥льрада вид≥лила 21 гектар земл≥). ѕриживлюван≥сть новопосаджених сосонок Ц у межах с≥мдес¤ти в≥дсотк≥в. “а й ц≥ далеко не вс≥ стануть дорослим л≥сом: ¤кась засохне, ¤к≥сь п≥д час рубок догл¤ду будуть вирубан≥ на новор≥чн≥ ¤линки.

 

      Е“им часом прикр≥плен≥ до трактор≥в садильн≥ машини завантажувались с≥¤нц¤ми Ц ≥ за к≥лька хвилин готов≥ були вийти на з осен≥ п≥дготовлену р≥ллю. ќдин з тракторист≥в ёр≥й Ўлапак поки що робив техогл¤д свого трактора.

 

    - ≤ оце так завжди, - кивнув у його б≥к ¬≥ктор ћиколайович „аплай. Ц ёр≥й н≥коли час не марнуЇ. Ћюдина особливоњ добросов≥сност≥. ” нас взагал≥ гарний, працьовитий колектив.

      ÷ей колектив, невеличка група людей, нин≥шньоњ весни маЇ посадити на територ≥њ нашого району 150 гектар≥в молодого л≥су. «а робочий день л≥с≥вники приживлюють с≥¤нц≥ на площ≥ до шести гектар≥в. —правившись з роботою в Ўульгинц≥, перењдуть у ѕоловинкине, а там њх уже чекаЇ прогр≥та весн¤на земл¤ у ’ворост¤н≥вц≥, Ўпотиному, —адках,  ур¤ч≥вц≥, ¬еселому. “ворц≥ л≥с≥в працюють за будь-¤ких умов, вони не нар≥кають на негоду. якщо хл≥бороби добре знають, що весн¤ний день р≥к годуЇ, то л≥с≥вники переконан≥: один день сто рок≥в може прогодувати. јдже, щоб л≥с достиг, потр≥бне стол≥тт¤. “ак≥ л≥си стають над≥йною дом≥вкою дл¤ птах≥в ≥ зв≥р≥в, м≥сцем в≥дпочинку (аби лишень не см≥тили ≥ не шкодили) вс≥м люд¤м, цехом по загот≥вл≥ деревини дл¤ роб≥тник≥в деревопереробних цех≥в державного —тароб≥льського л≥сомисливського господарства. …ого директор ≤ван ¬олодимирович янченко розпов≥даЇ:

     - ¬иробл¤Їмо в широкому асортимент≥ товари, заготовл¤Їмо дрова, надаЇмо мисливськ≥ послуги. ” першому квартал≥ цього року реал≥зували продукц≥њ на 898 тис¤ч гривень, виконавши план на 117 в≥дсотк≥в. ƒо реч≥, за перш≥ три м≥с¤ц≥ тор≥к було реал≥зовано товар≥в на 482 тис¤ч≥ гривень. “аке в≥дчутне зростанн¤ дос¤гнуте за рахунок п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, колектив розум≥Ї, що це за нин≥шн≥х умов Їдиний спос≥б вижити. “ому, прим≥ром, наш≥ три цехи по переробц≥ деревини план виробництва продукц≥њ в першому квартал≥ виконали на 169 процент≥в у пор≥вн¤нн≥ з таким же минулор≥чним пер≥одом. ѕридбали тр≥скороздр≥бнювальну машину, ≥ з березн¤ цього року виготовл¤Їмо технолог≥чну тр≥ску, дл¤ чого використовуЇтьс¤ др≥бнотоварна деревина. “епер наше виробництво стало безв≥дходним. ƒумаЇмо над розширенн¤м виробництва, плануЇмо купити ще одну тр≥скодробильну машину та к≥лька нових стр≥чкових пилорам. Ќаша продукц≥¤ користуЇтьс¤ великим попитом, на складах не лежить, а в≥дразу в≥двантажуЇтьс¤ замовникам, серед ¤ких у нас потужн≥ заводи —таханова, Ћисичанська, јлчевський металург≥йний комб≥натЕ

 

     Ћ≥с Ц безц≥нний скарб, ¤кий забезпечуЇ роботою, даЇ сировину дл¤ виготовленн¤ великоњ к≥лькост≥ продукц≥њ, Ї джерелом озону, щедро даруЇ ц≥люще з≥лл¤ ≥ гриби, радуЇ душу своЇю величною красою. “ож спасиб≥ люд¤м, ¤к≥ невтомно щовесни створюють новол≥сс¤, догл¤дають за ним, бережуть л≥сов≥ масиви в≥д пожеж ≥ браконьЇр≥в. Ћ≥с вартий цього, бо в≥н Ц це саме житт¤.

 

                                                                              √алина ў≈–Ѕј ќ¬ј, Ђ¬≥сник —тароб≥льщиниї

                                                                        Ќа зн≥мку: творц≥ л≥су в урочищ≥ Ўульгинки.

                                                                                                                  ‘ото ёр≥¤ ѕќѕќ¬ј.