√оловна стор≥нка
Ќовини
ƒокументи
 онтакти
«акуп≥вл≥
јукц≥онн≥ торги
 онтроль виконанн¤
ќб'¤ви

 

      

 олорит ћиргородських сувен≥р≥в

 

 

ѕолтавщина Ц славетний край народних майстр≥в та ум≥льц≥в.

 

ћайстри сувен≥рного цеху ћиргородського л≥сгоспу виготовл¤ють б≥льше сорока вид≥в декоративних вироб≥в. ÷е ≥ хл≥бниц≥, шкатулки, серветниц≥, набори кухонних дощечок, цукорниц≥, бочечки, сувен≥рн≥ ДгрибочкиФ ≥ ДматрьошкиФ.

 

—вою ≥стор≥ю ћиргородський сувен≥рний цех веде ще з 70-х рок≥в ’’ стол≥тт¤, коли було орган≥зовано невеличку майстерню по виготовленню художн≥х вироб≥в. ” 1981 роц≥ збудовано експериментальний сувен≥рний цех, що усп≥шно функц≥онуЇ ≥ сьогодн≥. ќсновна порода з ¤коњ виготовл¤ють сувен≥ри Ц осика. —аме њњ спилюють, кр¤жують ≥ в≥дправл¤ють на подальшу переробку. „орнова обробка деревини в≥дбуваЇтьс¤ безпосередньо в цеху. ћайстри, шл¤хом обточуванн¤, надають заготовкам потр≥бноњ форми та вигл¤ду.  ухонн≥ дощечки, наприклад, обр≥зають на циркул¤рц≥ ≥ шл≥фують за допомогою шл≥фувальноњ машинки. ’удожн≥й розпис по дереву маЇ свою родзинку Ц характерний ѕолтавський орнамент, у кольоров≥й гам≥ ¤кого переважають темно-зелений, червоний та син≥й кольори. –озмальовують вироби натуральною гуашшю, а покривають лише харчовим лаком. “ому така продукц≥¤ еколог≥чно чиста. “ому так≥ сувен≥ри можуть слугувати довг≥ роки.

 

” цеху працюЇ 20 роб≥тник≥в, основа ¤ких Ц художниц≥. —аме вони розписують декоративн≥ вироб≥, надаючи њм тим самим завершеного вигл¤ду. ”с≥ художниц≥ Ц випускниц≥ ћиргородського керам≥чного техн≥куму.

 

÷≥ни на сувен≥ри доступн≥ дл¤ вс≥х громад¤н, тому й не дивно, що вони користуютьс¤ великим попитом на —орочинському ¤рмарку. ÷ех активно сп≥впрацюЇ з полтавськими магазинами Д—уз≥рТ¤Ф та Д‘≥алкаФ.  р≥м того, сувен≥ри виготовл¤ють ≥ ц≥лими парт≥¤ми на замовленн¤ приватних кафе, що прагнуть орган≥зувати неповторний народний колорит.

 

ѕрес-служба

ѕолтавського обласного управл≥нн¤

л≥сового та мисливського господарства