√оловна стор≥нка
Ќовини
ƒокументи
 онтакти
«акуп≥вл≥
јукц≥онн≥ торги
 онтроль виконанн¤
ќб'¤ви

 

      

Ўкола в зелен≥м по¤с≥

 

      

Ћиманська загальноосв≥тн¤ школа на —тароб≥льщин≥, ¤к н≥¤ка ≥нша в район≥, тулитьс¤ плечем до молодого голчасто-пухнастого л≥су, ¤кий п≥дступаЇ майже до самих њњ в≥кон ≥ разом з зелен≥ючими тут ту¤ми немов охоплюЇ школу красивим смарагдовим по¤сом. “ож, може, ≥ саме м≥сце розташуванн¤ навчального закладу в ¤к≥йсь м≥р≥ спри¤ло тому, що саме тут уже четвертий р≥к працюЇ Їдине в район≥ шк≥льне л≥сництво. ’оча така назва учн≥вського формуванн¤ не зовс≥м точна.

 

- ” слов≥ Ђл≥сництвої надто конкретний зм≥ст, ¤кий передбачаЇ вузькоспециф≥чну роботу, повТ¤зану лише з л≥сом. “ому ми називаЇмось еколого-натурал≥стичним гуртком юних л≥с≥вник≥в-дендролог≥в, - по¤снюЇ кер≥вник гуртка вчителька географ≥њ Ћюдмила ћиколањвна “каченко. Ц ÷е даЇ можлив≥сть ур≥зноман≥тнити зан¤тт¤: одн≥ школ¤р≥ д≥йсно займаютьс¤ л≥совими справами Ц вирощують у шк≥лках саджанц≥ каштана, ¤л≥вцю, ≥нших пор≥д дерев, ¤к≥ пот≥м висаджують б≥л¤ школи, дехто досл≥джуЇ л≥сов≥ л≥карськ≥ рослини, ≥нш≥ виготовл¤ють шпак≥вн≥, ¤к≥ навесн≥ розв≥шують у л≥сах —тароб≥льського л≥сництва. ј ось дес¤тикласниц¤ “ан¤ Ћисенко, наприклад, веде спостереженн¤ за зм≥нами погоди, впевнено, з конкретними даними стверджуЇ, що ми справд≥ вступили в пер≥од глобального потепл≥нн¤, ≥ працюЇ наст≥льки серйозно, що вже дв≥ч≥, в 2007-му ≥ 2008-му роках, була в числ≥ переможц≥в обласного конкурсу Ђёний досл≥дникї.

 

       ¬загал≥ лиманськ≥ гуртк≥вц≥ конкурс≥в колись бо¤лись, думали: а раптом не зможемо, сил ≥ знань не вистачить? ¬и¤вилось, можуть ≥ нав≥ть краще за ≥нших. ¬же два роки п≥др¤д беруть участь в обласному конкурс≥ юних л≥с≥вник≥в ≥ юних л≥сничих, ¤кий проводить обласне управл≥нн¤ л≥сомисливського господарства, нагороджен≥ √рамотою ≥ ƒипломом облуправл≥нн¤ ≥ за результатами конкурс≥в члени гуртка побували на республ≥канських зТњздах л≥с≥вник≥в-школ¤р≥в: позатор≥к јл≥на Ѕрин≥на њздила на зТњзд у м≥сто –≥вне, а минулого року  ирило ≤вашк≥н у склад≥ команди з трьох школ¤р≥в в≥д Ћуганщини Ц у „ерн≥вц≥, де виборов пТ¤те м≥сце серед своњх ровесник≥в у крањн≥.

 

       ќтже, вир≥шили лиманськ≥ хлопц≥ ≥ д≥вчата: можемо! ÷е додало њм натхненн¤ Ц ≥ вони вз¤лись за справу ще з б≥льшим ентуз≥азмом. ѓх у гуртку б≥льше двадц¤ти, вчатьс¤ в р≥зних класах, та справа у них Ц сп≥льна: восьмикласники ∆ен¤ Ћисенко ≥ ћаксим Ћожечка берутьс¤ створити шк≥лку дл¤ вирощуванн¤ ¤линок ≥ сосонок, дес¤тикласник  ол¤ ¬ерховод, що перейшов сюди з колишнього деревообробного гуртка, очолюЇ групу по спорудженню шпак≥вень, ¤ких щозими майструють не менше сотн≥, учень сьомого класу јндр≥й —окирко вивчаЇ умови росту ≥ розвитку соснових насаджень у наш≥й м≥сцевост≥, одинадц¤тикласник ќлександр ѕр¤ник досл≥джуЇ л≥сов≥ л≥карськ≥ рослини ≥ т≥льки минулоњ весни посадив б≥л¤ своЇњ осел≥ бер≥зку, два клени, шовковицю, к≥лька ¤блуньок. ’лопець каже:

- я в гурток прийшов, щоб ц≥леспр¤мовано займатись корисною справою, зробити св≥й внесок в озелененн¤ села ≥ нашоњ школи.

 

     Ўколу, до реч≥, озеленюють вс≥ њњ учн≥ без вин¤тку. √урток юних л≥с≥вник≥в Ц центр, навколо ¤кого гуртуютьс¤ понад дв≥ст≥ лиманських школ¤р≥в у своњй надзвичайно ц≥кав≥й ≥ корисн≥й робот≥. √оловний њњ напр¤мок визначаЇтьс¤ давно в≥домою тезою ЂћайбутнЇ л≥су Ц в твоњх рукахї. “ут ≥ теоретичн≥ зан¤тт¤, ≥ жива робота по створенню зелених насаджень, головним чином Ц на територ≥њ школи, бо ≥ншоњ своЇњ земл≥ у юних л≥с≥вник≥в немаЇ. ¬т≥м, немаЇ ≥ води дл¤ поливанн¤ насаджень. “ому ≥з вид≥лених —тароб≥льським л≥сництвом минулоњ весни 130 саджанц≥в каштана, горобини, берези, шовковиц≥, ¤лини, ¤к≥ посадили юн≥ лиманчани, прийн¤лись далеко не вс≥.

 

     - —вердловина на територ≥њ школи Ї, та потр≥бен глибинний насос, тод≥ будемо з водою, - каже Ћюдмила ћиколањвна. Ц ћи вже багато до кого звертались по допомогу, але спонсора поки що не знайшли.

 

   “а природолюби не здаютьс¤. ¬они й дал≥ сад¤ть дерева, щороку допомагають колективу —тароб≥льського л≥сомисливського господарства заготовлювати нас≥нн¤ л≥сових культур Ц шишки, жолуд≥, каштани, т≥льки останн≥х цьогор≥чноњ осен≥ назбирали понад 200 к≥лограм≥в. –озшукують ц≥кав≥ Ђл≥сов≥ диковинкиї - так вони називають вс≥л¤к≥ ориг≥нальн≥ г≥лочки, пеньочки, кор≥нчики, ¤к≥ завд¤ки незначному корегуванню та вм≥л≥й шл≥фовц≥ набувають вигл¤ду птах≥в, зв≥р≥в, тро¤нд, чудернацьких ≥стотЕ „лени гуртка створили вже чималеньку њх колекц≥ю, поповненн¤ ¤коњ продовжуЇтьс¤. ’лопц≥ ≥ д≥вчата не словесною, а д≥Ївою любовТю любл¤ть л≥с ≥ вс≥х його мешканц≥в Ц зеленолистих, крилатих, чотирилапих. ¬л≥тку, ¤к ≥ л≥с≥вники-профес≥онали, займаютьс¤ проф≥лактикою пожежонебезпечного стану в зелених насадженн¤х, мають досить широк≥ теоретичн≥ знанн¤ у межах к≥лькох курс≥в л≥совоњ академ≥њ.

 

   - « нами багато займаЇтьс¤ ≥нженер з л≥сов≥дновленн¤ —тароб≥льського л≥сомисливського господарства ¬≥ктор ѕавлович ¬≥ткалов, - розпов≥дають д≥ти. Ц ¬≥н дуже хороша людина, закоханий у л≥с, до тонкощ≥в знаЇ його, ц≥каво розпов≥даЇ. ≤ на обласний конкурс з нами њздив. ¬ усьому допомагають нам директор господарства ≤ван ¬олодимирович янченко, головний л≥сничий —тароб≥льського л≥сництва Ќатал¤ ћихайл≥вна ∆уравльова.

 

      ќч≥ д≥тей с¤ють рад≥стю, а в н≥й Ц в≥дсв≥т любов≥ до того могутнього ≥ прекрасного, чому ≥мТ¤ Ц л≥с. ƒавно доведено, що л≥с Ї запорукою житт¤ на земл≥: чим б≥льша засаджена деревами територ≥¤, тим здоров≥ша еколог≥¤. ≤ нав≥ть св¤то, з ¤кого починаЇтьс¤ кожен новий р≥к, майже не у¤вл¤Їтьс¤ без гост≥ з л≥су Ц пухнастоњ ¤линки, хоча юн≥ л≥с≥вники з Ћиману вважають за краще вирощувати ≥ берегти хвойн≥ деревц¤, ан≥ж використовувати њх ¤к забаву на к≥лька дн≥в.

 

                                                                  √. ў≈–Ѕј ќ¬ј.

Ќа зн≥мках: учн≥ Ћиманського шк≥льного л≥сництва

‘ото ё. ѕќѕќ¬ј.