Ћуганське обласне управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства


 

≤нтервТю √олови ƒержл≥сагентства ¬≥ктора —≥вц¤ дл¤ газети Ђƒзеркало тижн¤ї є47, 24 Ц 29 грудн¤ 2011

 

¬≤ “ќ– —≤¬≈÷№: Ђћј™ћќ –яƒ ѕќ«»“»¬Ќ»’ «–”Ў≈Ќ№, «”ћќ¬Ћ≈Ќ»’ ƒ≈–∆ѕ≤ƒ“–»ћ ќё “ј  ≈‘≈ “»¬Ќ≤—“ё ¬≈ƒ≈ЌЌя Ћ≤—ќ¬ќ√ќ √ќ—ѕќƒј–—“¬јї

 

Ќаша попередн¤ зустр≥ч з головою ƒержл≥с≠агентства ¬≥ктором —≥вцем в≥дбулас¤ у кв≥тн≥ поточного року. ј незадовго до того, наприк≥нц≥ лютого, в рамках розпочатоњ адм≥н≥стративноњ реформи в≥дпов≥дним президентським указом було затверджено положенн¤ про ƒержавне агентство л≥сових ресурс≥в ”крањни Ч фактичного правонаступника колишнього ƒержкомл≥сгоспу.

Ќещодавно призначений голова держагентства тод≥ д≥ливс¤ планами ≥ розпов≥в, у чому, кр≥м переп≥дпор¤дкуванн¤ в≥д ћ≥н≥стерства еколог≥њ та природних ресурс≥в до ћ≥н≥стерства аграрноњ пол≥тики та продовольства, пол¤гатиме реформуванн¤ л≥совоњ галуз≥.

—еред основних за¤влених ≥н≥ц≥атив Ч проведенн¤ повноц≥нного державного обл≥ку л≥с≥в, ¤ким у крањн≥ не займалис¤ п≥втора дес¤тил≥тт¤, наведенн¤ пор¤дку у реал≥зац≥њ необробленоњ деревини, пол≥пшенн¤ показник≥в л≥совоњ галуз≥ та њњ ≥нфраструктури, зб≥льшенн¤ зарплат прац≥вник≥в ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ њх соц≥ального забезпеченн¤ та багато ≥ншого.

ƒ≥¤льн≥сть нового кер≥вника ƒержл≥сагентства ви¤вилась ≥ справд≥ активною. ѕро це св≥дчить хоча б те, що у галуз≥ неодноразово прот¤гом року виникали гучн≥ скандали: кр≥м звинувачень у нехтуванн≥ ≥нтерес≥в в≥тчизн¤них деревообробник≥в, викладених у сер≥њ публ≥кац≥й у «ћ≤, на адресу пана —≥вц¤ пролунали ≥ значно серйозн≥ш≥ обвинуваченн¤ у корупц≥њ.

ѕро все це, ¤к ≥ про п≥дсумки роботи ƒерж≠л≥с≠агентства та л≥совоњ галуз≥ загалом у поточному роц≥, а також про головн≥ плани на майбутнЇ Ч наша сьогодн≥шн¤ розмова з ¬≥ктором —≥вцем.

 Ч ¬≥кторе ћиколайовичу, спочатку традиц≥йне дл¤ перед≠новор≥чного пер≥оду запитанн¤. яким р≥к, що минаЇ, був дл¤ вашого в≥домства та в чому ви вбачаЇте головн≥ результати?

 Ч ќдразу зазначу, що р≥к був непростим ≥ напруженим. ѕри≠чому не т≥льки в орган≥зац≥йному, а ≥ в емоц≥йному план≥. ’оча ≥ншого навр¤д чи варто було оч≥кувати, адже напружен≥сть ≥ конфл≥ктн≥сть були зумовлен≥, по-перше, амб≥ц≥йн≥стю завдань, повТ¤заних з виконанн¤м президентських та ур¤дових доручень, що мали на мет≥ забезпеченн¤ належного розвитку л≥сового господарства та покращенн¤ р≥вн¤ соц≥ального забезпеченн¤ прац≥вник≥в галуз≥.

ј по-друге, на¤вн≥стю оч≥куваного жорсткого протисто¤нн¤. јдже наведенн¤ пор¤дку в л≥сов≥й галуз≥, ¤ке ми поставили соб≥ за мету, передбачало перегл¤д багатор≥чних правил гри (багато в чому корупц≥йних), ¤к≥ склалис¤ в ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥. ќдним ≥з найб≥льш неприЇмних њхн≥х про¤в≥в був безлад при реал≥зац≥њ
деревини, ¤ку донедавна продавали шл¤хом укладенн¤ пр¤мих угод за дов≥льними ≥ дуже часто серйозно заниженими ц≥нами.

–езультатом цього було недоотриманн¤ ¤к самою галуззю, так ≥ бюджетом сотень м≥льйон≥в ≥ нав≥ть м≥ль¤рд≥в гривень потенц≥йних надходжень. ј брак ф≥нансових кошт≥в призводив до проблем нав≥ть ≥з виплатою ≥ так б≥льш н≥ж скромних зарплат нашим прац≥вникам. ѕро належн≥ умови њх соц≥ального захисту, ¤к ≥ про розвиток л≥сового господарства загалом, пол≥пшенн¤ основних економ≥чних показник≥в у так≥й ситуац≥њ не могло бути й мови.

¬одночас, ¤к в≥домо, л≥сов≥ ресурси Ч хоча й в≥дновлюван≥, однак далеко не безмежн≥. ÷≥, без будь-¤кого переб≥льшенн¤, стратег≥чн≥ ресурси держави не т≥льки потребують посиленоњ уваги з погл¤ду њх охорони, а й мають системно оновлюватис¤ ≥ розвиватис¤, спри¤ючи в тому числ≥ й пол≥пшенню загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥.

ѕроцес вир≥шенн¤ цих зав≠дань включаЇ так≥ основн≥ складов≥. ѕо-перше, ч≥тко сплановану, системну та кроп≥тку орган≥зац≥йну роботу. ѕо-друге, на¤вн≥сть квал≥ф≥кованих ≥ профес≥йних сп≥вроб≥тник≥в. ѕо-третЇ, адекватний ф≥нансовий ресурс, у тому числ≥ ≥ дл¤ належноњ оплати прац≥.

ƒе ж шукати необх≥дн≥ кошти? «вичайно, шл¤хом установленн¤ б≥льш адекватних ≥ справедливих ц≥н на необроблену деревину Ч основний вид продукц≥њ нашого господарства.

–ан≥ше р≥зниц¤ в ц≥нах, ¤ка виникала через продаж такоњ продукц≥њ ≥нод≥ за безц≥нь, Ч ос≥дала в кишен¤х ≥ на рахунках численних посередник≥в. ” результат≥ хтось заробл¤в м≥льйонн≥ статки, а саме л≥сове господарство, у тому числ≥ ≥ л≥си, поступово занепадало. “ому ситуац≥¤ потребувала принципових зм≥н, хоча й було зрозум≥ло, що це не сподобаЇтьс¤ тим особам, ≥нтереси ¤ких так≥ ≥н≥ц≥ативи зачепл¤ть.

„и вдалос¤ нам дос¤гти поставлених ц≥лей? якщо в≥дкинути емоц≥њ та оперувати сухими цифрами, то вони засв≥дчать, що обс¤ги реал≥зац≥њ п≥дприЇмств ƒержл≥сагентства поточного року зб≥льшилис¤ майже на 40%. ” грошовому екв≥валент≥ це перевищуЇ 5 млрд. грн., що на 1,5 млрд. б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний минулор≥чний пер≥од.

«а рахунок цього вдалос¤ й значно пол≥пшити умови оплати прац≥ наших прац≥вник≥в. ѕроци≠тую наш останн≥й зв≥т: Ђ—таном на 1 грудн¤ 2011 року середньом≥с¤чна зароб≥тна плата по галуз≥ становить 2427 грн., що на 548 грн., або майже на 30%, б≥льше, н≥ж у минулому роц≥ї.

—л≥д також наголосити, що завд¤ки отриманому безпрецедентному зб≥льшенню обс¤г≥в реал≥зац≥њ нашоњ продукц≥њ п≥дприЇмства л≥сового господарства у 2011 роц≥ перерахують до бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в 1,4 млрд. грн. “обто сьогодн≥ ми вже практично Ї нехай ≥ невеликим, але донором державного бюджету. “ож, хоча напруга й конфл≥кти даютьс¤ взнаки, нам н≥чого соромитис¤, Ї нав≥ть прив≥д дл¤ гордост≥ Ч результати св≥дчать сам≥ за себе.

Ч « ф≥нансовим ресурсом усе б≥льш-менш зрозум≥ло. ј ¤к усе це позначаЇтьс¤ на стан≥ самих л≥с≥в, чи не найголовн≥шому з пр≥оритет≥в вашоњ д≥¤льност≥?

 Ч ” цьому напр¤мку ми теж маЇмо р¤д позитивних зрушень, зумовлених держп≥дтримкою та ефективн≥стю веденн¤ л≥сового господарства. “ак, у 2011 роц≥ ми ретельно п≥дготувалис¤ до пожежонебезпечного пер≥оду. як насл≥док, к≥льк≥сть ≥ площа л≥сових пожеж нин≥шнього року найменш≥ за роки незалежност≥ ”крањни.

ўо стосуЇтьс¤ в≥дновленн¤ л≥сового фонду, то плани з≥ створенн¤ нових л≥сових культур виконано на 106,4%. «окрема, нов≥ л≥си насаджено на площ≥ понад 47 тис. га, у тому числ≥ 22 тис. га Ч на малопродуктивних та ероз≥йно небезпечних земл¤х. —л≥д зазначити, що з державного бюджету на л≥сорозведенн¤ цього року було вид≥лено 96 млн. грн., тод≥ ¤к варт≥сть посадки одного гектара л≥су становить 4,4 тис. грн. “ому б≥льш≥сть нових л≥с≥в було створено власним коштом л≥согосподарських п≥дприЇмств.

„и не найголовн≥шим серед наших пр≥оритет≥в Ї розвиток л≥совоњ ≥нфраструктури, ¤ка маЇ не т≥льки наблизити л≥сову галузь до Ївростандарт≥в, а й створити належн≥ передумови дл¤ њњ подальшого розвитку.

” 2011 роц≥ було побудовано 420 км нових л≥сових дор≥г, з ¤ких менше чверт≥ (100 км) було прокладено за рахунок бюджетних кошт≥в, а решта (320 км) Ч за власн≥ кошти л≥согосподарських п≥дприЇмств. ” цьому питанн≥ нас п≥дтримують ≥ президент, ≥ ур¤д. —аме тому з держбюджету ƒержл≥сагентству вид≥лили 100 млн. грн., з них 60 млн. спр¤мували на закуп≥влю необх≥дноњ дл¤ буд≥вництва техн≥ки, а 40 млн. грн. Ч безпосередньо на буд≥вництво нових л≥сових дор≥г.

Ќаступного року плануЇмо побудувати не менш ¤к 1000 км л≥сових дор≥г, адже вони мають важливе значенн¤ у тому числ≥ у пожежонебезпечний пер≥од. —аме ними можна д≥статис¤ в≥ддалених куточк≥в л≥сових масив≥в.  р≥м того, в буд≥вництв≥ л≥сових дор≥г Ї ≥ соц≥альна складова. Ќер≥дко завд¤ки новозбудован≥й дороз≥ в≥дстань м≥ж населеними пунктами скорочуЇтьс¤ мало не втрич≥.

Ч якщо повернутис¤ до конфл≥ктних питань, то на адресу ƒержл≥сагентства неодноразово звучала критика щодо незабезпеченост≥ дерево≠обробноњ промисловост≥ необх≥дною дл¤ виробництва к≥льк≥стю сировини. “акож деревообробники були незадоволен≥ запровадженн¤м аукц≥он≥в з продажу необроб≠леноњ деревини та зависоким в≥дсотком експорту.

 Ч Ѕудь-¤ка критика щодо недостатньоњ к≥лькост≥ л≥соматер≥ал≥в дл¤ продажу на аукц≥онах не маЇ п≥д собою п≥дгрунт¤. јнал≥з результат≥в аукц≥он≥в з продажу необробленоњ деревини загот≥вл≥ 2011 року доводить, що ƒержл≥сагентство забезпечуЇ виробнич≥ потреби пров≥дних дерево≠обробних п≥дприЇмств у повному обс¤з≥. ѕро це св≥дчить хоча б той факт, що жодного разу на аукц≥онах не було реал≥зовано 100% представленоњ на продаж деревини.

“ак, прот¤гом поточного року на загальн≥ аукц≥они було виставлено 2,621 млн. кубометр≥в деревини. ј викуплено Ч 2,044 тис. куб. м, тобто лише 78% в≥д загального обс¤гу виставленоњ на продаж загот≥вл≥.

Ќа спец≥альних аукц≥онах деревообробникам запропонували 2,760 млн. куб. м, з ¤ких фактично було реал≥зовано 2,514 млн., що становить 91,1% в≥д загальноњ к≥лькост≥ деревини загот≥вл≥, виставленоњ на продаж.

 р≥м того, про зростанн¤ наших виробничих показник≥в св≥дчать ≥ дан≥ ƒержкомстату, зг≥дно з ¤кими в деревообробн≥й галуз≥ заф≥ксовано зб≥льшенн¤ майже на 12%.

ўодо експорту, то в≥н складаЇтьс¤ з продукц≥њ, ¤ка не знаходить споживача на украњнському ринку. ≈кспорт деревини в круглому вид≥ становить близько 27% в≥д загального обс¤гу њњ загот≥вл≥. —л≥д наголосити, що в структур≥ експорту понад 50% припадаЇ на дровТ¤ну деревину твердолист¤них пор≥д дл¤ технолог≥чних потреб, технолог≥й переробки ¤коњ в ”крањн≥ немаЇ. –ешта експорту Ч це переважно пиловник хвойних пор≥д, переробити ¤кий наш≥ деревообробники не в змоз≥ через в≥дсутн≥сть належного техн≥чного потенц≥алу.

Ч „им на сьогодн≥ регламентуютьс¤ в≥дносини м≥ж ƒерж≠л≥с≠агентством ≥ деревообробними п≥дприЇмствами? ћож≠ли≠во, доц≥льно було б розробити державну м≥жгалузеву програму, в ¤к≥й ч≥тко прописа≠ти права та обовТ¤зки зац≥кавлених стор≥н?

 Ч ѕитанн¤ прийн¤тт¤ м≥жгалузевоњ програми справд≥ стоњть на пор¤дку денному, ≥ ми працюватимемо над нею в найближчому майбутньому. Ќа сьогодн≥ ж м≥ж ƒержл≥сагентством та асоц≥ац≥Їю Ђћебл≥деревпромї п≥дписано ћеморандум про взаЇморозум≥нн¤ та сп≥впрацю. ÷ей документ маЇ на мет≥ забезпечити розвиток л≥сового господарства, деревообробноњ, меблевоњ та целюлозно-паперовоњ галузей шл¤хом впровадженн¤ нових технолог≥й виробництва.

” свою чергу, це створить умови дл¤ повного використанн¤ на¤вних л≥сосировинних ресурс≥в дл¤ виготовленн¤ к≥нцевоњ продукц≥њ в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами л≥сопромислового комплексу. ÷им меморандумом ми п≥дтвердили свою готовн≥сть зд≥йснювати сп≥льн≥ заходи, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ ефективност≥ сп≥впрац≥ п≥д час проведенн¤ аукц≥он≥в з продажу деревини, на захист внутр≥шнього ринку продукц≥њ деревообробки та мебл≥в, створенн¤ привабливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в галуз≥, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ на зовн≥шн≥х ринках.

Ч Ќа жаль, чи не вс≥ ваш≥ здобутки ¤к ефективного кер≥вника н≥велюЇ так званий портретний скандалЕ —початку в «ћ≤ поширили ≥нформац≥ю про 15 млн. грн. зловживань ≥з бюджетними коштами, пот≥м ц¤ сума зменшилас¤ до 4,5 млн. ѕубл≥кувались ≥ дан≥ перев≥рки  –” та ≥нших ≥нстанц≥й, ¤к≥ теж н≥бито ви¤вили численн≥ порушенн¤. Ќ≥ ви особисто, н≥ ƒержл≥с≠агентство й дос≥ начебто не оприлюднювали оф≥ц≥йноњ позиц≥њ з цього приводу, чим теж пос≥¤ли чимало сумн≥в≥в. як, врешт≥-решт, ви все це можете по¤снити, де правда?

 Ч ѕо-перше, правда в тому, що л≥согосподарськ≥ п≥дприЇмства придбали не т≥льки портрети президента, а загалом усю державну символ≥ку. ј по-друге, жодноњ коп≥йки бюджетних кошт≥в витрачено не було, адже це власн≥ кошти л≥согосподарських п≥дприЇмств, отриман≥ внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥.  р≥м того, за результатами перев≥рки цього факту конт≠рольно-рев≥з≥йним управл≥нн¤м було зТ¤совано, що всю державну символ≥ку закуповували за ц≥нами на 5Ч20% нижчими, н≥ж ц≥ни компан≥й, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на такому товар≥.

Ќин≥ л≥с≥вники справд≥ в≥дчувають п≥дтримку з боку держави ≥ влади. ¬перше за багато рок≥в у галуз≥ немаЇ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥. Ѕ≥льш того, ¤к уже зазначалос¤, вона (зароб≥тна плата) пост≥йно зростаЇ. ќновлюЇтьс¤ та модерн≥зуЇтьс¤ матер≥ально-техн≥чна база, залучаЇтьс¤ Ївропейський досв≥д веденн¤ л≥сового господарства. Ќа пор¤дку денному стоњть питанн¤ буд≥вництва соц≥ального житла. «вичайно, л≥с≥вники ≥з вд¤чн≥стю ставл¤тьс¤ до державноњ п≥дтримки, а ви¤вл¤ють њњ у в≥домий дл¤ всього цив≥л≥зованого св≥ту спос≥б Ч повагою до державноњ символ≥ки.

я з величезною повагою ставлюс¤ до в≥тчизн¤них «ћ≤, однак хот≥в би зауважити, що коли публ≥куютьс¤ так зван≥ журнал≥стськ≥ розсл≥дуванн¤, то факти, вз¤т≥ у них за основу, потребують належноњ перев≥рки. «вичайно, мас-мед≥а мають ц≥лковите право ставити будь-¤к≥ питанн¤, сл≥дкуючи за д≥¤льн≥стю влади та державних установ. ќднак чи може подаватис¤ ¤к установлений факт ≥нформац≥¤ з посиланн¤м на неназван≥ анон≥мн≥ джерела, питанн¤ риторичне.

Ч “обто ви хочете сказати, що опубл≥кована ≥нформац≥¤ не в≥дпов≥дала д≥йсност≥? јле ж дн¤ми й ƒержавна ф≥нансова ≥нспекц≥¤ ”крањни опубл≥кувала невт≥шний зв≥т за результатами перев≥рки роботи вашого в≥домства. ¬и¤влено порушень на суму близько 700 млн. грн. як ви прокоментуЇте ц≥ дан≥?

 Ч «в≥т ƒержф≥н≥нспекц≥њ стосувавс¤ переважно анал≥зу роботи ƒержл≥сагентства в 2009Ч2010 роках. ” цей пер≥од ¤ не був кер≥вником галуз≥, оск≥льки очолив агентство в с≥чн≥ 2011-го. “ож не несу жодноњ в≥дпов≥дальност≥ за ви¤вленими перев≥ркою фактами. « початку ж нин≥шнього року, ¤к ¤ вже зазначав, спостер≥гаЇтьс¤ безпрецедентне п≥двищенн¤ економ≥чних ≥ промислових показник≥в д≥¤льност≥ л≥сового господарства. ÷е ≥ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ, ≥ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, ≥ буд≥вництво л≥сових дор≥г, ≥ зал≥сненн¤ нових земель тощо.

“ому дл¤ мене очевидним Ї той факт, що резонанс навколо ц≥Їњ справи маЇ виключно замовне забарвленн¤. як ¤ вже наголошував, ще на початку року нами було ≥н≥ц≥йовано заходи з орган≥зац≥њ прозорого ринку реал≥зац≥њ л≥соматер≥ал≥в шл¤хом запровадженн¤ в≥дкритих аукц≥он≥в з продажу необробленоњ деревини.

“ож, ¤к ≥ сл≥д було оч≥кувати, процес переформатуванн¤ ринку л≥сопродукц≥њ не м≥г бути реал≥зований без в≥дпов≥дноњ реакц≥њ, бо зачепив досить впливов≥ ≥нтереси. Ќаш≥ нововведенн¤ миттЇво обурили окремих представник≥в в≥д б≥знесу ≥, на жаль, в≥д пол≥тики, ¤к≥ прот¤гом тривалого часу будували своњ статки та отримували надприбутки на державному л≥совому ресурс≥, шл¤хом зловживань з пр¤мими договорами.

Ч ј що ви скажете з приводу останньоњ резонансноњ ≥н≥ц≥ативи ƒержл≥сагентства щодо ч≥пуванн¤ новор≥чних ¤лин ≥ сосен. ¬и не боњтес¤ з≥псувати новор≥чн≥ св¤та м≥льйонам украњнц≥в? „им насправд≥ мотивоване це нововведенн¤ та ¤ких насл≥дк≥в ви в≥д нього оч≥куЇте?

 Ч ≈лектронну бирку при≠кр≥плю≠ватимуть до дерева у такий спос≥б, що зн¤ти њњ без пошкодженн¤ буде неможливо. ” н≥й м≥ститиметьс¤ вс¤ ≥нформац≥¤ про походженн¤ хвойного дерева Ч з ¤кого л≥сгоспу та л≥сництва його в≥дпустили. «авд¤ки цим даним можна визначити в≥дпов≥дн≥сть товару супров≥дним документам. “ому прац≥вникам м≥л≥ц≥њ, еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ або ≥нших правоохоронних орган≥в буде легко перев≥рити, дерево придбане у л≥сгосп≥ чи зрубане незаконно.  р≥м того, завд¤ки биркам цього року буде унеможливлено торг≥влю браконьЇрськими ¤линками з небезпечноњ з еколог≥чного погл¤ду „орно≠биль≠ськоњ зони. ќтже, ¤ глибоко переконаний, що нашу ≥н≥ц≥ативу схвально сприйматимуть ¤к представники еколог≥чних орган≥зац≥й, так ≥ громадськ≥сть.

ўо ж до забезпеченн¤ населенн¤ ¤линками, то, ¤к ми вже пов≥домл¤ли, на сьогодн≥ законним шл¤хом уже реал≥зовано майже м≥льйон ¤лин ≥ сосен, вирощених на спец≥альних плантац≥¤х. «агалом же наш≥ п≥дприЇмства готов≥ поставити в грудн≥ на реал≥зац≥ю близько 4Ч5 млн. новор≥чних ¤линок. Ќедоречними Ї ≥ спекул¤ц≥њ щодо ц≥ни Ч нин≥шнього року л≥сов≥ красун≥ коштуватимуть у середньому 50Ч52 грн., тобто не б≥льше, н≥ж у минул≥ роки. ј вс≥ отриман≥ в≥д продажу кошти буде спр¤мовано на створенн¤ нових л≥с≥в.

 

јнтон ўербаков