Ћуганське обласне управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства


 

≤нтервТю √олови ƒержавного агентства л≥сових ресурс≥в ”крањни ¬≥ктора —≥вц¤ дл¤ ЂЋ≥совий ≥ ћисливський журналї, є 5/2011, в≥д 10.11.2011

 

 

 ™ ѕќ«»“»¬Ќ≤ «–”Ў≈ЌЌя Ц –≈‘ќ–ћ» ƒ≤ё“№

 

 

Ђ” нас Ї ще значн≥ можливост≥ нарощуванн¤ р≥вн¤ реал≥зац≥њ виробленоњ продукц≥њ, ¤к≥ повинн≥ використовуватис¤ на розвиток л≥сового господарства ”крањниї.

 ÷ими дн¤ми в≥дбулос¤ зас≥данн¤  олег≥њ ƒержавного агентства л≥сових ресурс≥в ”крањни, на ¤кому детально анал≥зувалас¤ робота в≥домства за девТ¤ть м≥с¤ц≥в поточного року. ѕро п≥дсумки роботи л≥совоњ галуз≥ за зв≥тний пер≥од розпов≥в √олова ƒержл≥сагентства ¬≥ктор —≥вець.

 Ц ¬≥кторе ћиколайовичу, за п≥дсумками роботи п≥дприЇмств јгентства за девТ¤ть м≥с¤ц≥в ≥з певними застереженн¤ми можна вже говорити про здобутки року. як≥ вони в частин≥ реал≥зац≥њ пр≥оритетних напр¤мк≥в, нам≥чених у планах 2011 року?

Ц ѕопри труднощ≥, зумовлен≥ проведенн¤м у наш≥й крањн≥ соц≥альних ≥ економ≥чних реформ, що обТЇктивно позначаютьс¤ ≥ на наш≥й галуз≥, ми зум≥ли вийти на нам≥чен≥ рубеж≥, а в багатьох випадках перевершити запланован≥ показники. «окрема, л≥согосподарськ≥ заходи виконано в нам≥чених обс¤гах. «росли обс¤ги реал≥зац≥њ та загот≥вл≥ л≥сопродукц≥њ; зросла зароб≥тна плата прац≥вник≥в, а також платеж≥ до бюджету. —еред пр≥оритет≥в, ¤к≥ ми посл≥довно ≥ ц≥леспр¤мовано вт≥лювали в житт¤ впродовж поточного року, було подальше розширенн¤ площ л≥с≥в ≥ модерн≥зац≥¤ л≥согосподарських процес≥в через розвиток дорожньо-транспортноњ ≥нфраструктури, в л≥сових масивах зокрема. ” цих питанн¤х нас п≥дтримуЇ ≥ ѕрезидент ≥ ”р¤д.

—таном на 19 жовтн¤ п≥дприЇмствами галуз≥ висаджено л≥сов≥ культури на площ≥ 44,1 тис. га, зокрема 19,8 тис. га нових л≥с≥в на малопродуктивних та ероз≥йно небезпечних земл¤х, що становить в≥дпов≥дно 98% ≥ 91% до р≥чного завданн¤. ” даний час ос≥нн≥ л≥сокультурн≥ роботи тривають.

«аходи з формуванн¤ молодн¤к≥в л≥су проведено на площ≥ 29,9 тис. га, що становить 109% до завданн¤. Ќа розвиток л≥совоњ ≥нфраструктури з ƒержавного бюджету вид≥лено 100 млн грн., 60 млн з ¤ких п≥дуть на придбанн¤ необх≥дноњ техн≥ки, а 40 млн грн. Ц на буд≥вництво л≥сових дор≥г.

” 2011 роц≥ п≥дприЇмствами галуз≥ заплановано збудувати 420 км нових л≥сових автомаг≥стральних дор≥г, 100 км з ¤ких Ц за рахунок бюджетних кошт≥в та 320 км Ц за рахунок власних кошт≥в п≥дприЇмств.

—таном на середину жовтн¤ сформовано 294 км земельного полотна дор≥г, що становить 70% в≥д запланованого обс¤гу (з ¤ких 221 км земл¤ного полотна Ц за власн≥ кошти та 73 км Ц за кошти ƒержавного бюджету). ќблаштовано 171 км л≥сових автомоб≥льних дор≥г дорожн≥м покритт¤м, що становить 41% в≥д загального обс¤гу (в т.ч. за власн≥ кошти л≥согосподарських п≥дприЇмств Ц 138 км л≥сових дор≥г та 33 км дор≥г за кошти ƒержавного бюджету).

Ќе вс≥ област≥ вже розпочали цю роботу ≥ не вс≥ п≥дприЇмства освоњли надан≥ њм бюджетн≥ кошти ≥ дотримуютьс¤ темп≥в роб≥т за власн≥ кошти. “ому ц≥ питанн¤ перебувають на особливому конт≠рол≥ кер≥вництва јгентства.

 Ц « ¤кими економ≥чними показниками л≥сова галузь завершила три квартали року?

 Ц «а девТ¤ть м≥с¤ц≥в 2011 року п≥дприЇмствами галуз≥ в≥д ус≥х вид≥в рубок заготовлено 9746,5 тис. м3 деревини, що б≥льше на 801,9 м3, або на 9% пор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом минулого року.

Ќа рубках головного користуванн¤ заготовлено 5,2 млн м3  л≥кв≥дноњ деревини, що становить 78% р≥чноњ розрахунковоњ л≥сос≥ки та 110% до в≥дпов≥дного пер≥оду минулого року.

ѕ≥д час проведенн¤ рубок, формуванн¤ ≥ оздоровленн¤ л≥с≥в заготовлено 4,6 млн м3 л≥кв≥дноњ деревини (116% до завданн¤). «агалом за девТ¤ть м≥с¤ц≥в року заготовлено 9717,6 тис. м3 деревини в≥д ус≥х вид≥в рубок, що на 783,8 тис. м3, або на 8,8%, б≥льше пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року. ƒо к≥нц¤ року в≥д ус≥х вид≥в рубок плануЇтьс¤ заготовити деревини 13 млн м3. ≤з загального обс¤гу заготовленоњ деревини реал≥зовано 8884,6 тис. м3, з ¤ких на внутр≥шньому ринку Ц 6294,5 тис. м3, що на 6524 тис. м3 б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року.

Ќа експорт реал≥зовано 2590,1 тис. м3, що на 25,7 тис. м3 менше за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року. «а п≥дсумками роботи, за девТ¤ть м≥с¤ц≥в, пор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом минулого року, зросла варт≥сть знеособленого кубометра реал≥зованоњ деревини на 87,6 грн., або 33,2%, ≥ становить сьогодн≥ 351,4 грн.

«агалом майже вс≥ ресурсн≥ управл≥нн¤ мають вищ≥ показники за середн≥й по галуз≥.

«а девТ¤ть м≥с¤ц≥в 2011 року перероблено 920 тис. м3 деревини, що на 3,6% б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року, ≥ випущено продукц≥њ переробки на суму 458,9 млн грн., що на 73,3 млн грн. б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од 2010 року.

ќдним ≥з важливих показник≥в, ¤кий характеризуЇ ефективн≥сть переробки деревини, Ї вироб≥ток на одного працюючого, ¤кий зб≥льшивс¤ на 28,2 тис. грн. пор≥вн¤но з трет≥м кварталом 2010 року, ≥ станом на 1 жовтн¤ становив 101,1 тис. грн.

ќбс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ становить 3638,7 млн грн. ≥ зр≥с на 40% пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року.

–еал≥зац≥¤ продукц≥њ з одного гектара загальноњ площ≥ земель, ¤к≥ перебувають у пост≥йному користуванн≥, за девТ¤ть м≥с¤ц≥в поточного року дос¤гла 487 грн. ≥ зросла пор≥вн¤но з минулим роком на 139 грн., або на 39,9%.

«а оперативними даними, за девТ¤ть м≥с¤ц≥в 2011 року п≥дприЇмствами галуз≥ отримано 81,1 млн грн. чистого прибутку.

ѕол≥пшенн¤ економ≥чних показник≥в галуз≥ дали можлив≥сть зб≥льшити середньом≥с¤чну зар≠плату прац≥вникам л≥сового господарства. Ќин≥ вона становить
2496 грн., тобто зросла пор≥вн¤но з цим пер≥одом 2010 року на 585 грн. ”же немаЇ заборгованост≥ з виплати зароб≥тноњ плати. ј зменшенн¤ чисельност≥ працюючих на 10% до к≥нц¤ року, ¤ке проводитьс¤ в процес≥ оптим≥зац≥њ структури п≥дприЇмств јгентства, стане ще одним з≥ шл¤х≥в зб≥льшенн¤ зарплати л≥с≥вник≥в. ƒо к≥нц¤ року р≥вень середньом≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати за нашими розрахунками маЇ с¤гнути 2600 грн. ” граничних обс¤гах ф≥нансуванн¤ на 2012 р≥к плануЇтьс¤ зб≥льшити фонд зароб≥тноњ плати в середньому на 8,2%. ÷е з розрахунку на сьогодн≥шню к≥льк≥сть прац≥вник≥в без урахуванн¤ скороченн¤. ќтже, питанн¤ оптим≥зац≥њ к≥лькост≥ л≥с≥вник≥в залишатиметьс¤ на пор¤дку денному ≥ надал≥. ћи робимо все можливе, щоб фах≥вц≥ галуз≥ були соц≥ально ≥ морально захищен≥. ѕлануЇмо розпочати галузеву програму буд≥вництва житла дл¤ своњх прац≥вник≥в. јле дл¤ цього потр≥бно зберегти тенденц≥ю до розвитку галуз≥.

Ц «авд¤ки чому за ц≥ девТ¤ть м≥с¤ц≥в п≥дприЇмствам јгентства вдалос¤ значно пол≥пшити своњ планов≥ показники, практично ввести в режим стаб≥льного зростанн¤, зробити галузь ефективн≥шою?

Ц Ќасамперед, завд¤ки сумл≥нн≥й прац≥ 58-тис¤чноњ арм≥њ л≥с≥вник≥в, њхн≥й профес≥йн≥й майстерност≥ ≥ в≥дданост≥ доручен≥й справ≥. «а девТ¤ть м≥с¤ц≥в поточного року продуктивн≥сть прац≥ по ƒержл≥сагентству становила 66 858 грн., що б≥льше пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року на 21 673 грн., або на 48%.

«б≥льшенню обс¤г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ спри¤Ї скасуванн¤ пр¤мих угод ≥ запровадженн¤ в≥дкритих аукц≥он≥в, ¤к найефективн≥шого способу розвитку галуз≥ та недопущенн¤ економ≥чних зловживань на вс≥х р≥вн¤х. јгентство л≥сового господарства повн≥стю забезпечуЇ потребу в необроб≠лен≥й деревин≥ деревообробну промислов≥сть ”крањни.  ритика щодо незатовареност≥ аукц≥он≥в Ц безп≥дставна. јдже на вс≥х торгах поточного року не було реал≥зовано вс≥Їњ представленоњ на продаж продукц≥њ. “ут, звичайно, можуть виникати питанн¤ щодо асортименту ≥ ¤кост≥, але ми це враховуЇмо ≥ пост≥йно працюЇмо над п≥двищенн¤м вимог до ¤кост≥ продукц≥њ.

ќдин ≥з найважлив≥ших фактор≥в, що реально вплинув на результати роботи, Ц це забезпеченн¤ прозорост≥ ринку реал≥зац≥њ необробленоњ деревини, проведенн¤ аукц≥он≥в ≥з максимальною вигодою дл¤ держави. ј це Ц в≥дкрит≥сть роботи з≥ споживачами, оптим≥зац≥¤ ц≥н, зростанн¤ споживанн¤ деревини на внутр≥шньому ринку.

 Ц Ћ≥с потр≥бно не лише посадити, виростити, догл¤нути, а й зберегти ≥ захистити в≥д багатьох небезпек. ўо робитьс¤ ƒержагентством л≥сресурс≥в дл¤ захисту л≥с≥в в≥д пожеж, хвороб, шк≥дник≥в, ≥ ¤к би це не дивно звучало Ц в≥д людей?

 Ц —правд≥, л≥си вразлив≥ перед багатьма небезпеками, але потерпають, насамперед, в≥д людей ≥ вогню. ¬ останн≥ роки ц¤ проблема стала актуальною. ÷е повТ¤зано з≥ зростанн¤м негативного впливу л≥сових пожеж на екосистеми. «а даними ѕродовольчоњ ≥ —≥льськогосподарськоњ ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й (FAO) щор≥чно в крањнах ™вропи виникаЇ понад 140 тис. л≥сових пожеж на площ≥ близько 900 тис. га.

” минулому роц≥ в ”крањн≥ зареЇстровано найменшу к≥льк≥сть пожеж ≥ найменшу площу пошкоджено вогнем за останн≥ ш≥сть рок≥в. ” 2011 роц≥ сп≥льно з представниками правоохоронних орган≥в проведено б≥льше тридц¤ти рейд≥в, майже с≥м тис¤ч порушник≥в оштрафовано. —уттЇво знижуЇ р≥вень пожежонебезпечност≥ очищенн¤ в≥д захаращеност≥ л≥сових масив≥в.

—ьогодн≥ в повному обс¤з≥ виконано орган≥зац≥йн≥, проф≥лактичн≥ та запоб≥жн≥ протипожежн≥ заходи. јби запоб≥гти виникненню л≥сових пожеж, на вс≥х п≥дприЇмствах ƒержл≥сагенства розроблено та затверджено моб≥л≥зац≥йно-оперативн≥ плани щодо л≥кв≥дац≥њ пожеж, облаштовано 55,5 тис. км м≥нерал≥зованих смуг.

¬жит≥ п≥дприЇмствами заходи дали  можлив≥сть зменшити к≥льк≥сть пожеж до 1639 випадк≥в на площ≥ 561 га, що Ї найнижчим показником за 20 рок≥в. —ередн¤ площа одн≥Їњ пожеж≥ в п≥дв≥дом≠чих л≥сах ƒержл≥сагентства становила 0,3 га.

”продовж зв≥тного пер≥оду л≥согосподарськими п≥дприЇмствами за власн≥ кошти придбано ≥ндив≥дуальн≥ засоби пожежогас≥нн¤ на суму 2,6 млн грн. ƒо к≥нц¤ року плануЇтьс¤ закупити ще майже с≥мсот цих пристроњв на суму 0,8 млн грн. ” цьому роц≥ придбано та встановлено 16 телев≥з≥йних протипожежних систем спостереженн¤. « них Ц 15 на п≥дприЇмствах ∆итомирського облуправл≥нн¤ та одна система в –≥вненському облуправл≥нн≥ на загальну суму 916 тис.грн., чого, на жаль, не можна сказати про ≥нш≥ обласн≥ управл≥нн¤, ¤к≥ мають л≥сов≥ ресурси ≥ в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ можливост≥.

” цьому роц≥ з ƒержавного бюджету вид≥лено 10 млн грн. на придбанн¤ пожежноњ техн≥ки. ÷≥ кошти вже на рахунках ƒержл≥сагентства. Ќа даний момент укладено угоди на закуп≥влю 37 малих л≥сопожежних комплекс≥в.

 л≥матичн≥ умови поточного року спри¤ли масовому розмноженню небезпечних шк≥дник≥в л≥су. ” звТ¤зку з цим було проведено боротьбу з≥ шк≥дниками у  ињвському та „ерн≥г≥вському облуправл≥нн¤х на площ≥ 83,8 тис. га, що у 2,6 раза б≥льше, н≥ж минулого року. Ќаприк≥нц≥ л≥та цього року проведено обробку проти звичайного соснового пильщика ≤≤ генерац≥њ на площ≥ 54,2 тис. га, або 65% в≥д загальноњ площ≥ л≥с≥в. “ак≥ обс¤ги х≥м≥чноњ обробки л≥с≥в Ц найб≥льш≥ за останнЇ дес¤тил≥тт¤.

«начноњ шкоди л≥совому господарству ”крањни завдають незаконн≥ рубки. ѓх обс¤г за девТ¤ть м≥с¤ц≥в року становив 11,9 тис. м3, що на 1 тис. м3, або на 8%, б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року. –озм≥р шкоди, завданоњ незаконними рубками становив 27,7 млн грн., з ¤ких в≥дшкодовано лише 7%. ѕроблема ц¤ задавнена, але ми над њњ розв'¤занн¤м пост≥йно працюЇмо ≥ спод≥ваЇмос¤ вир≥шити найближчим часом.

Ц ѕро зрушенн¤ на краще в робот≥ л≥совоњ галуз≥ говор¤ть сам≥ цифри, але попри це, ще Ї напр¤мки роботи галуз≥, ¤к≥ потребують реформуванн¤, модерн≥зац≥њ, ≥нвестиц≥й та нового баченн¤ ≥ п≥дход≥в щодо њх вир≥шенн¤. ўо в планах кер≥вництва ƒержавного агентства л≥сових ресурс≥в на найближчу перспективу?

 Ц «вичайно, завжди приЇмно бачити позитивн≥ результати своЇњ прац≥. јле показники, ¤ких ми дос¤гли, ще далек≥ в≥д реального потенц≥алу галуз≥. ћи це розум≥Їмо, знаЇмо ≥ працюЇмо над шл¤хами реал≥зац≥њ цих можливостей. ¬арто зазначити, що наш≥ плани й ≥н≥ц≥ативи п≥дтримуЇ ≥ ѕрезидент ”крањни ≥  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в.

ѕо-перше, ≥ це головне, ми докладали ≥ будемо докладати зусиль дл¤ зб≥льшенн¤ площ≥ л≥с≥в ≥ модерн≥зац≥њ л≥≠согосподарських про≠цес≥в. ј в цьому контекст≥ реформуватимемо галузь, розвиватимемо до≠рожньо-транспортну ≥нфраструктуру, вестимемо роботу з п≥дпор¤дкуванн¤ всього л≥сового фонду Їдин≥й державн≥й структур≥.

ќдним ≥з найважлив≥ших напр¤мк≥в л≥сового господарства ”крањни ми бачимо подальше забезпеченн¤ прозорост≥ ринку реал≥зац≥њ необробленоњ деревини, проведенн¤ аукц≥он≥в ≥з максимальною вигодою дл¤ держави.

ћи розпочали ≥ актив≥зуватимемо впровадженн¤ Їдиноњ державноњ системи електронного обл≥ку деревини. —под≥ваЇмос¤, що нам вдастьс¤, нарешт≥, максимально обмежити незаконний об≥г деревини. ћи розум≥Їмо, що пол≥пшити економ≥чн≥ показники можна, створюючи спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку деревообробних п≥дприЇмств ≥з повним циклом обробки деревини. ÷е дасть можлив≥сть зм≥нити структуру експорту деревини. ћи повинн≥ створити виробничу базу дл¤ повноњ переробки деревини в ”крањн≥. “аке п≥дприЇмство найближчим часом буде збудовано в –≥вненськ≥й област≥. «ароблен≥ в такий спос≥б кошти сл≥д спр¤мовувати, насамперед, на розвиток л≥сового господарства ”крањни. ѕотребуЇ уваги ≥ така сфера, ¤к загот≥вл¤ ≥ переробка продукт≥в л≥су, ¤г≥д ≥ гриб≥в зокрема. ƒержава тут втрачаЇ значн≥ кошти.

™ ≥дењ щодо зм≥ни п≥дход≥в до питань розвитку мисливського господарства. “ут ми маЇмо скористатис¤ вже напрацьованим досв≥дом Ївропейських крањн. ”крањна маЇ великий потенц≥ал дл¤ зеленого туризму ≥ рекреац≥њ. “ут Ї також широке поле дл¤ роботи п≥дприЇмств галуз≥.

÷е не повний перел≥к ≥дей ≥ проект≥в, ¤к≥ або вже вт≥люютьс¤, або почнуть впроваджуватись у житт¤ найближчим часом.

 

≤нтервТю пров≥в

ёр≥й –ќ…